Формування компетентностей в учнів вибором методів технології "Розвитку критичного мислення"

Формування компетентності учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації цієї технології в навчальних закладах. Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні інформатиці, а і в повсякденному житті.

Навчити дітей мислити критично на уроках інформатики означає:

·          навчити їх правильно поставити запитання,

·          самостійно робити висновки,

·          знаходити і приймати правильні рішення.

       Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

      Кожна дитина має певні здібності. Завдання вчителя — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мислення. Усе це розвивається під час виконання різних творчих робіт на уроках інформатики. Важливо на уроці використовувати проблемні завдання,бо  наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

         З точки зору сучасної дидактики та психології оволодіння самим змістом курсу інформатики не веде автоматично до розвитку мислення чи творчих здібностей учнів, їх необхідно сформувати. Це мислення є нестандартним. Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку  кроків, зробивши які можна навчитися критичного мислення. Існує, проте, низка умов, які вчителеві необхідно створити у класі, для того, щоб учні успішно залучилися до процесу критичного творчого мислення. Отже, щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

§  дозволити учням вільно розмірковувати;

§  приймати різноманітні ідеї та думки;

§  сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

§  забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

§  висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

§  цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

§   розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;

§   брати активну участь у навчальному процесі;

§   ставитися з повагою до різноманітних думок;

§   бути готовими породжувати і відкидати судження.

                    Технологія «Розвиток критичного мислення» - універсальна, між предметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі. Але сама технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування компетентностей, до того ж без методів навчання інформатики навряд чи можна опанувати можливості програмного забезпечення операційної системи комп’ютера, складання програм за поставленим завданням, формувати предметні знання та вміння. Тому у своїй роботі поєдную елементи уроку критичного мислення та відповідні стратегії цієї технології з традиційними методами вивчення предмету інформатика.

                 Додаток 1. Технології критичного мислення:

1.Стратегія « Робімо позначки»

Цей спосіб дає можливість порівняти очікування від інформації з результатами читання. Слід уважно читати текст і одночасно позначати його частини відповідно до рівня свого попереднього знайомства з інформацією, вміщеною в ньому.

Позначайте окремі фрагменти тексту таким чином:

значком "+" (плюс) те, що вам добре відомо;

значком "—" (мінус) те, що для вас зовсім нове і ви про це не знали;

значком "!" (знак оклику) — найбільш важливі думки;

значком "?" (знак питання) — фрагменти, що викликати у вас запитання. Після читання обговоріть всі позначки, що ви поставили, з'ясуйте і розв'яжіть всі незрозумілі питання.

2. Стратегія «Асоціативний кущ або гронування» (Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-         Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-         Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-         Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-         Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

3. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя). (Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)                Тема (іменник)

2)                Опис (прикметник)

3)                Дія (дієслово)

4)                Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5)                Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

4. Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1.     Оголошується проблемне питання дискусії.

2.     У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3.     Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4.     Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5.     Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6.     Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7.     Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8.     Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

5. Стратегія «Метод прес» (На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

—   Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—   Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—   Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—   Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

—    

6. Стратегія  «Незакінчене речення»

Кожен учень має самостійно закінчити пропоновані речення (виходячи з особистого досвіду та отриманих знань).

7. Стратегія «Ключові слова» (на закріпленні матеріалу)

Цей метод допомагає розвинути вміння:

А) створювати цілісну картину спираючись на мінімум інформації;

Б) передавати, прогнозувати;

В) виділяти головне, суттєве.

8. Стратегія «Графічні організатори»(ЗХД) (на актуалізації, поясненні, закріпленні матеріалу)

Цей прийом дозволяє  учням спочатку подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:

Що знаємо?	Про що хоче­мо дізнатися?	Про що дізналися?

9.Стратегія «Мозковий штурм» із використанням конвертів 
          Даний метод забезпечує унікальну форму письмового розв'язання проблем. Кожному учневі видається конверт з окремим проблемним питанням. За певний час йому потрібно на окремій картці письмово відповісти на проблемне питання, аргументувавши свою думку. Після цього конверт передається наступному учневі, який описує власний варіант бачення проблеми. Так в конверті опиняються картки учнів всього класу. Після опрацювання проблемних питань конверт передають своєму початковому власникові. Він знайомиться зі змістом відповіді та узагальнює думки всього класу з цього питання.

10. Стратегія “Самооцінка”

Особливості стратегії:

1)       Дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;

2)       Вчить учнів контролювати  та оцінювати дії свої та інших учнів;

3)       Дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;

4)       Надає вчителю та учням  інформацію про необхідність корекції знань;

5)       Надає природу можливість диференціації домашнього завдання.

11.Стратегія «Діаграма Ейлера — Венна»

1.Пояснити учням, що являє собою діаграма.

Це два (або три) кола, які частково накладаються одне на одне. Частина
діаграми, обмежена лише лівим колом, використовується для запису рис,
характерних лише для першого поняття. Частина, обмежена правим колом, — для рис другого поняття. Перетин кіл використовується для запису
спільних властивостей.

 ВІДМІННЕ
СПІЛЬНЕ
ВІДМІННЕ

2.Надати правила вільного виконання класифікації понять:

встановіть ознаки об'єктів, що мають бути класифіковані;

виберіть ознаку (можна декілька), за якою буде проводитися класифікація; 

порівняйте між собою об'єкти за спільними і спеціальними ознаками.
3. Учні будують діаграму і записують спільні ознаки в спільній частині
діаграми, розбіжності в ліву та праву частини.  Встановлення ознак для учнів дуже складна робота, тому вчитель повинен допомагати їм, особливо спочатку.

12. Прийом  «Діаманта»

Діаманта – віршована форма з семи рядків, перша і остання з яких – поняття з протилежним значенням. Корисно для роботи з поняттями, протилежними за значенням.

·                    1, 7 рядки – іменники антоніми;

·                    2 – два прикметника до першого іменника;

·                    3 – три дієслова до першого іменника;

·                    4 – два словосполучення з іменниками;

·                    5 – три дієслова до другого іменника;

·                    6 – два прикметника до другого іменника.

Приклад.

                                             Вірус

       Шкідливий, комп’ютерний 

     Захоплює, гальмує, капостить

Новий вірус, відома антивірусна програма

          Захищає, лікує, відновлює

                   Гарна, надійна

            Антивірусна програма

                  Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя, який би міг створити у класах атмосферу для відповідальної та відкритої взаємодії, брати за основу такі методи навчання, які би сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів як у рамках навчальної програми, так і в позашкільній діяльності, стати вдумливим професіоналом.