Вровадження елементів технології критичногомислення на уроках інформатики

Впровадження елементів технології критичного мисленняна уроках інформатики

Формування компетентності учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації цієї технології в навчальних закладах. Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні інформатиці, а і в повсякденному житті.

Навчити дітей мислити критично на уроках інформатики означає:

·          навчити їх правильно поставити запитання,

·          самостійно робити висновки,

·          знаходити і приймати правильні рішення.

       Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

      Кожна дитина має певні здібності. Завдання вчителя — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мислення. Усе це розвивається під час виконання різних творчих робіт на уроках інформатики. Важливо на уроці використовувати проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

         З точки зору сучасної дидактики та психології оволодіння самим змістом курсу інформатики не веде автоматично до розвитку мислення чи творчих здібностей учнів, їх необхідно сформувати. Це мислення є нестандартним. Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку  кроків, зробивши які можна навчитися критичного мислення. Існує, проте, низка умов, які вчителеві необхідно створити у класі, для того, щоб учні успішно залучилися до процесу критичного творчого мислення. Отже, щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

§  дозволити учням вільно розмірковувати;

§  приймати різноманітні ідеї та думки;

§  сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

§  забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

§  висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

§  цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

§   розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;

§   брати активну участь у навчальному процесі;

§   ставитися з повагою до різноманітних думок;

§   бути готовими породжувати і відкидати судження.

               Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності школярів на уроках інформатики. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

          Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель на уроках інформатики повинен ставити перед собою чітку педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення даного питання сьогодні і з найближчою перспективою на майбутнє.

       Дитині має бути зрозумілою мета завдання, тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

      Найбільш цікавими є ті завдання з інформатики, що максимально розвивають самостійність дитини, збуджують її думку.

       Викладання на уроках інформатики повинно бути захоплюючим – таким є один з принципів методики сучасного уроку інформатики. Однак інтерес не має нічого спільного з розважальністю, яка не містить пізнавальної мети. Кожний урок інформатики повинен мати пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і способом викладення навчального матеріалу.

             За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність дітей, осмислення ними певних явищ, оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями. На уроках інформатики потрібно стимулювати бажання учнів вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя.

            Система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей – все це формує  розвиток критичного мислення.

Структура уроку критичного мислення має 5 етапів.

1.     Актуалізація

2.     Усвідомлення змісту

3.     Обґрунтування навчання

4.     Рефлексія

5.     Розминка

1. Розминка замінює організаційні моменти класичного уроку. Її основна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Це: краще засвоєння навчального матеріалу; підвищення авторитету вчителя; психологічне розвантаження учнів.

2.Обгрунтування навчання передбачає: постановка мети уроку; розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми.

3. Актуалізація. На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми.

4. Усвідомлення змісту. На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння.

5. Рефлексія. Учень стає власником ідеї, інформації, знань; можливість використання знань; обмін знаннями з іншими учнями; оцінка та самооцінка діяльності.

          Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання проблеми, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому уроки інформатики створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо планувати етапи уроку з використанням на уроках інформатики відповідних стратегії технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.

            До того ж на кожному уроці інформатики важливим є опанування інформаційним матеріалом, що не можливо без спеціальних прийомів роботи та розвитку компетентності учня, без поєднання предметного матеріалу з продуктивними технологіями.

          Отже, доцільно використовувати методи навчання інформатики у структурі уроків критичного мислення. Це:

1.   Для забезпечення засвоєння відповідних знань з інформатики, розвитку предметних умінь і навичок;

2.    Для створення умов для формування та розвитку критичного мислення;

3.    Для формування та розвитку основних груп компетентностей учня.

           Так, наприклад, під час теми «Електронні таблиці» пропоную учням завдання, які пов’язані з повсякденним життям.

ЗАДАЧА ”Діяльність фірми в Україні”. Нехай ваша фірма має філіали в Києві, Харкові, Львові. Одесі, Донецьку чи в інших містах і є дані про щомісячні обсяги продаж у філіалах. За даними про діяльність фірми протягом трьох місяців, наприклад, січня, лютого, березня. Створити таблицю для визначення обсягів продаж: максимальних, мінімальних і в цілому в Україні. Крім цього, створити нову таблицю-проект бізнес-плану на наступні два місяці: квітень і травень - з розширенням географії діяльності фірми(назви двох-трьох міст додати самостійно).

          На уроці з теми «Робота з поштовим клієнтом» учні 10 класу відповідають на питання: «Розгляньте дві програми: Outlook Express, The Bat! Назвіть спільні та відмінні елементи, що мають ці два вікна. Чи має недоліки веб - інтерфейс для ро­боти з поштою і чи варто шукати йому альтернативу?»

Під час вивчення теми «Комп’ютерні презентації» учням пропонується створити презентацію на тему «Чи люблять сумчани своє місто?» Учні переглядають презентації один одного, оцінюють їх, висловлюють своє враження від перегляду.

          Учні не завжди схильні вільно розмірковувати над важливими ідеями. Вони часто чекають, поки вчитель не підкаже їм єдину правильну відповідь. Учні ж, які застосовують критичне мислення, активно розвивають теоретичні гіпотези і комбінують ідеї та концепції різними способами. Звичайно, одні з  цих комбінацій виявляться більш продуктивними, ніж інші; деякі можуть спочатку здаватися розумними, але втратять сенс із подальшим міркуванням. У той же час, концепції, що, на перший погляд, виглядають безглуздими, можуть, після подальшого вдосконалення чи коригування, набути цінності. Для того, щоб процес мислення відбувався вільно, учні мають отримати дозвіл розмірковувати, породжувати припущення та встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли учні зрозуміють, що це дозволено, вони більш активно залучаться до критичного аналізу.

            Однак, трапляються окремі випадки, коли дійсно існує лише одна правильна відповідь і тут необхідно бути чесним з учнями. Різноманітними в даному разі можуть бути лише способи та шляхи пошуку відповіді. Дуже часто це є важливішим за саму відповідь. Якщо ж більша частина часу уроку витрачена на пошук однієї правильної відповіді, тоді мислення навряд чи відбуватиметься на достатньо високому рівні.

             Форми уроку з розвитку критичного мислення відрізняються від уроків в традиційному   навчанні. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане. Роль вчителя – координує роботу учнів. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми і тому подібне відображають взаємини між ідеями, показують хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення. Графічна організація матеріалу може застосовуватися на всіх етапах учення як спосіб підготовка дослідженню, як спосіб направити це дослідження в потрібне русло, як спосіб організувати роздум над отриманими знаннями. 

    Навчання за методикою розвитку критичного мислення має значні переваги для розвитку особистості старшокласника:

·       навчання загальним прийомам розумової діяльності: пошук закономірностей мислення за аналогіями, пошук ієрархічної залежності між об’єктами та поняттями, порівняння, знаходження загального та відокремлення частки, побудова логічних висновків та розвиток критичного мислення;

·       реалізація міжпредметного зв’язку базується на інтеграції знань з математики, економіки та інформатики, що призводить до глибинного розуміння загальних причинно-наслідкових зв’язків понять;

·       застосування прогресивного методу навчання – навчання в групах (педагогіка співробітництва);

·       проведення досліджень моделей економіки за даною методикою приводить до підсилення основного принципу навчання – це бажання студентів пізнавати навколишній світ;

·       розв’язування задач курсу засобами математичного моделювання;

·       можливості комп’ютерної підтримки спостережень та аналізу алгоритму розв’язування будь-якої прикладної задачі.

                    Технологія «Розвиток критичного мислення» - універсальна, між предметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі. Але сама технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування компетентностей, до того ж без методів навчання інформатики навряд чи можна опанувати можливості програмного забезпечення операційної системи комп’ютера, складання програм за поставленим завданням, формувати предметні знання та вміння. Тому у своїй роботі поєдную елементи уроку критичного мислення та відповідні стратегії цієї технології з традиційними методами вивчення предмету інформатика.

Додаток 1. Технології критичного читання

1.Стратегія « Робімо позначки»

Цей спосіб дає можливість порівняти очікування від інформації з результатами читання. Слід уважно читати текст і одночасно позначати його частини відповідно до рівня свого попереднього знайомства з інформацією, вміщеною в ньому.

Позначайте окремі фрагменти тексту таким чином:

значком "+" (плюс) те, що вам добре відомо;

значком "—" (мінус) те, що для вас зовсім нове і ви про це не знали;

значком "!" (знак оклику) — найбільш важливі думки;

значком "?" (знак питання) — фрагменти, що викликати у вас запитання. Після читання обговоріть всі позначки, що ви поставили, з'ясуйте і розв'яжіть всі незрозумілі питання.

2. Стратегія «Асоціативний кущ або гронування» (Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-         Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-         Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-         Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-         Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

3. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя). (Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)                Тема (іменник)

2)                Опис (прикметник)

3)                Дія (дієслово)

4)                Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5)                Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

4. Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1.     Оголошується проблемне питання дискусії.

2.     У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3.     Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4.     Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5.     Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6.     Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7.     Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8.     Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

5. Стратегія «Метод прес» (На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

—   Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—   Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—   Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—   Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

6. Стратегія  «Незакінчене речення»

Кожен учень має самостійно закінчити пропоновані речення (виходячи з особистого досвіду та отриманих знань).

7. Стратегія «Ключові слова» (на закріпленні матеріалу)

Цей метод допомагає розвинути вміння:

А) створювати цілісну картину спираючись на мінімум інформації;

Б) передавати, прогнозувати;

В) виділяти головне, суттєве.

8. Стратегія «Графічні організатори»(ЗХД) (на актуалізації, поясненні, закріпленні матеріалу)

Цей прийом дозволяє  учням спочатку подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:

Що знаємо?	Про що хоче­мо дізнатися?	Про що дізналися?

9.Стратегія «Мозковий штурм» із використанням конвертів 
          Даний метод забезпечує унікальну форму письмового розв'язання проблем. Кожному учневі видається конверт з окремим проблемним питанням. За певний час йому потрібно на окремій картці письмово відповісти на проблемне питання, аргументувавши свою думку. Після цього конверт передається наступному учневі, який описує власний варіант бачення проблеми. Так в конверті опиняються картки учнів всього класу. Після опрацювання проблемних питань конверт передають своєму початковому власникові. Він знайомиться зі змістом відповіді та узагальнює думки всього класу з цього питання.

10. Стратегія “Самооцінка”

Особливості стратегії:

1)       Дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;

2)       Вчить учнів контролювати  та оцінювати дії свої та інших учнів;

3)       Дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;

4)       Надає вчителю та учням  інформацію про необхідність корекції знань;

5)       Надає природу можливість диференціації домашнього завдання.

11.Стратегія «Діаграма Ейлера — Венна»

 Стратегія передбачає створення графічної схеми з двох чи трьох кіл, які частково накладаються одне на одне.

Стратегія дає можливість:

вчителю: формувати в учнів навички порівняння та класифікації;                    

учням:  глибше зрозуміти зв'язки між поняттями, їх властивостями;

              навчитися класифікувати з допомогою схеми;

              зрозуміти структуру інформації;

              узагальнювати інформацію на високому рівні;

              складати складні класифікаційні схеми;

              ефективно поглиблювати знання;

              створювати критерії порівнювання об'єктів.

Щоб організувати діяльність, треба: 

1.Пояснити учням, що являє собою діаграма.

Це два (або три) кола, які частково накладаються одне на одне. Частина
діаграми, обмежена лише лівим колом, використовується для запису рис,
характерних лише для першого поняття. Частина, обмежена правим колом, — для рис другого поняття. Перетин кіл використовується для запису
спільних властивостей.

 ВІДМІННЕ
СПІЛЬНЕ
ВІДМІННЕ

2.Надати правила вільного виконання класифікації понять:

встановіть ознаки об'єктів, що мають бути класифіковані;

виберіть ознаку (можна декілька), за якою буде проводитися класифікація; 

порівняйте між собою об'єкти за спільними і спеціальними ознаками.
3. Учні будують діаграму і записують спільні ознаки в спільній частині
діаграми, розбіжності в ліву та праву частини.  Встановлення ознак для учнів дуже складна робота, тому вчитель повинен допомагати їм, особливо спочатку.

12. Прийом  «Діаманта»

Діаманта – віршована форма з семи рядків, перша і остання з яких – поняття з протилежним значенням. Корисно для роботи з поняттями, протилежними за значенням.

·                    1, 7 рядки – іменники антоніми;

·                    2 – два прикметника до першого іменника;

·                    3 – три дієслова до першого іменника;

·                    4 – два словосполучення з іменниками;

·                    5 – три дієслова до другого іменника;

·                    6 – два прикметника до другого іменника.

Приклад.

·                    Вірус

·                    Шкідливий, комп’ютерний 

·                    Захоплює, гальмує, капостить

·                    Новий вірус, відома антивірусна програма

·                    Захищає, лікує, відновлює

·                    Гарна, надійна

·                    Антивірусна програма

              Найбільш складним завданням вчителя при використанні методів критичного мислення на уроці є вироблення критеріїв оцінювання вмінь учнів. Коли завдання учня полягає в тому, щоб дати правильну відповідь, то оцінювання є справою досить простою. Набагато складніше оцінити вміння учнів поставити оригінальні та логічні питання стосовно обговорюваної проблеми. Для цього вчителеві необхідно до кожного методу, що буде застосований на уроці, розробити відповідні стандарти оцінювання вмінь учнів.  Але це, звичайно, в ідеалі. На практиці учитель буде оцінювати вміння та навички критичного мислення в певному комплексі, який складається орієнтовно з уміння:  доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. 

                  Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя, який би міг створити у класах атмосферу для відповідальної та відкритої взаємодії, брати за основу такі методи навчання, які би сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів як у рамках навчальної програми, так і в позашкільній діяльності, стати вдумливим професіоналом.